1. Ніч така місячна
ніч така місячна – виють тінейджери
плачуть коти божеволіють пси
ниє душа десь в куточку за ребрами
від передозу краси
ніч така місячна зоряна ясная
око пітьми просто в вікна глядить
око пітьми невимовно прекрасне
в барвах свинцю і слюди
ніч така місячна зоряна ясная
видно хоч голки збирай
зоряні війни здаються невчасними
вчасним здається рай
2. Ми – крапельки ртуті на рівному полі…
ми – крапельки ртуті на рівному полі
на сірій безмірній пустій площині
рухливі прудкі досконалі і голі
котитись навчились а жити – ще ні
щенячі забави щоночі щоднини
тваринна захланність звірячий запал
хоч крапелька кожна – це майже людина
і світло тремтливе відлите в метал
але проступають пророцтва забуті
і стеляться світом зневіра і страх
а ми розтікаємось краплями ртуті
по мінних..
по мінних..
по мінних полях