#вірші #поезія #українськівірші #українськапоезія
Ти боїшся сказати: так,
Щоб не ранило моє ні,
Відчуваєш любов в очах,
Та вустами мовчиш мені.
Хочу дуже тебе одну,
На колінах я – відпусти,
Дай свою мені всю весну,
Ні - забудь мене і іди.
Ти красива, та я не той,
Нам цікаво, та ми чужі,
Не казковий я твій герой,
І все добре лише в вірші.
Відшукаю, та не знайду,
Хочу більше, та не даєш,
Я до тебе знову прийду,
Ненадовго мене візьмеш.
Щоби вкотре - багато раз,
Цілувати тільки її,
І казати, що світ для нас,
Всі багатства мої – твої.
Знаєш серце моє болить,
І погано моєму Я,
Але знову тобі летить,
І говорить твоє ім’я.
Я боюся сказати: так,
Щоб не чути від тебе – ні,
Але в наших усе руках,
У тобі все що є в мені.