Одного літнього дня, 4и осіннього ранку, в 2008 році нас звела доля.
Спо4атку завела в одну будівлю,далі в один кабінет і змусила 3 роки не розлу4атись.
Всього ми пережили вдосталь. І усмішки, і сварки, і сплєтні, і непорозуміння, і роз4арування, але, тим не менше, ми встигли полюбити один одного!
І тепер,коли ми розбіглись, ці роки нав4ання в бурсі стали таким теплим,приємним спогадом, який так не хо4еться втратити...