При злитті Дохни з Берладинкою значні площі займають, зарослі вільхи, осоки та очерету. Вздовж цих заростей,
заповнених водою, на незначному підвищенні розташоване селище Зелений Гай.
Це, по суті, селище однієї вулиці та двох провулків, перерізаних кількома ярами, один з яких зоветься Мирончиковим. Частину селища і досі зовуть вулиця Лука, а другу частину власне Зелений Гай.
До 1957 рожу тут функціонував колгосп «Політвідділ», який разом з флоринськими колективними господарствами „ХУІІ- го партз’їзду" та ім. Димитрова були об'єднані в один колгосп ім. Димитрова.
Стосовно етимології назви бувшого села (селища, хутора) можна тільки здогадуватись, хоча прозорість назви цілком очевидна. Той, хто придумав назву своїй малій Батьківщині - Зелений Гай, мав оригінальну і поетичну натуру.
Хто ж і коли заснував населений пункт» достовірно дослідити не вдалося. Але, у всякому випадку, хутір не дуже старий. Ідентифікація найстаріших будівель селища дала змогу датувати його заснування першою пол