В нинішні часи псевдодемократії та «загальнолюдських цінностей», ми втрачаємо найголовніше – людяність! Ми живемо, працюємо, поспішаємо і не помічаємо дрібниць, котрі насправді є значно важливішими, аніж штучно вигадані людські проблеми. Щодня, заклопотано йдучи вилицею ми не помічаємо тих маленьких істот, якими щиро захоплюємося ввечері на красивих світлинах у соціальних мережах. Щодня, отримуючи повідомлення про людські вбивства та згвалтування, які вражають своєю жорстокістю, ми звикли до буденної жорсткості. Бездумної та безпринципної.
Але мало хто з нас колись ставив собі питання: «А чи не є ми такими ж вбивцями, котрі, щоправда, діють повільніше, розтягуючи задоволення?». Це ми знищуємо природу! Це ми є головним чинником написання Червоної книги! Це ми, жаліючись на купу хвороб та алергій, ніколи не шукаємо причин!
Наші діти повинні мати можливість жити в гармонії з природою та тваринами, а не дивитись на них крізь грати зоопарків. Ви ніколи не поясните малюку всю красу фауни та велич природи без нагоди безпосереднього її спілкування з іншими живими істотами. Ви ніколи не зумієте привити дитині людяність, якщо вона виховуватиметься на заточених у клітках зоопарків, заляканих на аренах цирків та замучених на вулицях мегаполісів тваринах.
Нажаль, сучасна людина - єдина істота, яка робить боляче іншим, не керуючись інстинктами, а так, заради забави чи задоволення непомірних апетитів. Прийде час, коли ми будемо розглядати вбивство тварини так само, як і вбивство людини. Їх справді лишилось мало. Задумайтеся...