Не обідь ні старця, ні дитину,
А живи останнім сухарем:
Тільки раз ми на Землі живем.
У могилу не бери провину,
Зло нічого не дає крім зла.
Вмій прощати, як прощає мати,
За добро добром спіши воздати.
Мудрість завше доброю була:
Витри піт солений із чола
І трудись, забувши про утому,
Бо людина ціниться по тому,
чи зробила вона, що змогла б,
скільки сил у неї вистачало,
щоб на світі щастя більше стало.