Село Жабиня на Зборівщині

Історія та новини нашого села

Фотографии со стены (112)

Смотреть все

Основная информация

Идентификатор

74145835

Домен

zhabynya

Верификация

Нет

Огонёк

Нет

Товары

Отключены

Главная вики-страница

Нет данных или скрыто

Тип

Публичная страница

Тематика

Сайт

Главная секция

Отсутствует

Вконтакте

https://vk.com/zhabynya

Описание

Село Жабиня (місцева назва Жабинє) Зборівського району на Тернопільщині, розташоване на Східному Опіллі; його поля за 0,5 км від села межують на заході з територією і хуторами Львівської області. Жабиня стоїть на географічному меридіані міст Золочів-Бережани, 25⁰ східної довготи, знаходиться по середині між цими містами на однаковій відстані по 24 км. Перша письмова згадка про Жабиня датується 15 березня 1469 року на пергаментній грамоті латинською мовою такого змісту: "Львівський земський суддя Петро з Бранча і підсудок Іван з Високого свідчать, що на засідання королівського суду прибув прокурор Микола Гжимала зі скаргою на не законне збирання мита в Жабині і Ярославичах Іваном Свинкою з Поморян. Іван Свинка, однак, заявив, що такого мита він ніколи не збирав; а королівський суд заборонив йому робити це в майбутньому"... Ця пергаментна грамота, скріплена поясками з двома печатками Петра з Бранча та Івана з Високого, знаходяться в центральному держ. історичному архіві України у Львові (Фонд 131, 202, Інв. Ваг. 271/220); зміст її тексту перекладено сучасною українською мовою і опубліковано у "Каталозі пергаментних документів ЦДІА у Львові(за 1233-1799)", видано у києві 1972, стор. 120. Від року першої письмової згадки про село, за домовленість науковців, треба відняти 20-40 років, і це буде приблизна дата заснування поселення. Адже житла селян могли бути раніше. Отже, приймемо дату заснування Жабиня - 1419 рік. подана вище грамота подає нам інформацію про судово-адміністративну королівсько старостинську владу на початку 15 ст; про про приналежність сіл теперішніх Золочівського і Зборівського районів (від Жабиня, Кального, Розгадова аж до Ярославич і Озерни) до Поморянського маєткового і адміністративного "ключа". "Хроніка Поморянська" (Львів, 1867) твердить, що після нападів татар в 1589 р. було хат господарів: у Поморянах 150, Богутині - 10, Торихові (Торгові) - 6, розгадові - 11, Кальному - 7, Жабині - 7.