Марія Степанчук

- Ой, девушка, вы такая красивая… почему же я с вами до сих пор не знаком? - Ну…счастливый ты человек значит.

Основная информация

Идентификатор

138277473

Домен

id138277473

Верификация

Нет

Огонёк

Нет

Настройки приватности

Открытый профиль

Последнее посещение

13 лет назад (Веб-версия)

Бан и удаление

Нет

Вконтакте

https://vk.com/id138277473

Общая информация

Имя

Марія

Фамилия

Степанчук

Девичья фамилия

Нет данных или скрыто

Отчество

Нет данных или скрыто

Пол

Женский

Дата рождения

04 августа 1995 (30 лет)

Языки

Нет данных или скрыто

Семейное положение

Не замужем

Дедушки и бабушки

Нет данных или скрыто

Родители

Нет данных или скрыто

Братья и сёстры

Нет данных или скрыто

Дети

Нет данных или скрыто

Внуки

Нет данных или скрыто

Контактная информация

Страна

Нет данных или скрыто

Город

Здовбица

Родной город

Здовбиця

Моб. телефон

Нет данных или скрыто

Доп. телефон

Нет данных или скрыто

Сайт

www.vkontakte.ru

Skype

нема

Instagram

Нет данных или скрыто

Facebook

Нет данных или скрыто

Twitter

Нет данных или скрыто

LiveJournal

Нет данных или скрыто

Жизненная позиция

Политические предпочтения

Социалистические

Мировоззрение

Православие

Главное в людях

Нет данных или скрыто

Источники вдохновения

Нет данных или скрыто

Главное в жизни

Нет данных или скрыто

Отношение к курению

Нет данных или скрыто

Отношение к алкоголю

Нет данных или скрыто

Интересы и увлечения

Деятельность

Нет данных или скрыто

Интересы

интерисуюсь музикою.и спортом

Любимые фильмы

я бильшисть полюбляю серяли

Любимая музыка

я.дуже люблю музику а найбильше спивати

Любимые телешоу

Нет данных или скрыто

Любимые книги

Нет данных или скрыто

Любимые цитаты

Вірш про кохання № 5890 ПРО НАС Любов жива у нас з тобою, Гуляли сніжною зимою, Ішли по вулиці щасливі, Ще зовсім юні і красиві. У парі добре,ми це знали І ранок разом зустрічали, Були хорошими стосунки, Розмови теплі,поцілунки. Весною квіти дарував, Тебе ласкаво обнімав. Високо в небі зорі ясні Недовго сяяли і гасли. Пливли у човнику рікою, Заснули тихо під вербою. І схожий сон приснився нам, Що ми заходимо у храм. У ньому тиша,світло ясне, Палає свічка і не гасне. І гарний ангел нам сказав: ПОБУДТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ....... розмістив ОЛЕГ Т. Вірш про кохання № 5887 Любима Як би ти знала Люба моя, Як сильно тебе я люблю, I не знаю киця мила, Як без тебе я проживу. Весь час коли був я з тобою, Так добре було менi, А зараз моє серце покою немає, I дуже сумно на душi. Не сплю, не їм i не гуляю, Не знаю, що робить менi, За тобою сильно я скучаю, I часто ти приходиш у вісні. Не знаю чи полюблю, Когось ще так як тебе, I нiколи тебе не розлюблю, Рiдне сонечко Ти моє. розмістив Sersh Вірш про кохання № 5886 ''Л І Р И К А'' Де рій бджолиний, біля тину, Вербових китиць наместини, Де звив гніздо собі лелека, Поривом вітру, із далека, Наге та ніжне, як було, До нас ,кохання принесло. Воно летіло і співало, У губи ніжно цілувало, До серця міцно пригортало І обіцяло.., обіцяло. Весняним цвітом все буяло, І те кохання зрад не знало, Допоки із міцних оков, На волю вибралась любов. -''Я на цім світі головніша, Я більш глибока, я щиріша, Я зріла...'' І розказати захотіла, Кого й коли вона любила. Відкрила серце й душу в полі, Там усього було доволі: Любов до моря, до родини, До гір високих і до Батьківщини, Та ніжно посміхнулося кохання: ''-Але любов не може бути рання, Коли весна і молодії люди, Вдихають запахи її на повні груди, І цілу ніч, до самого світання, В очах не згасне ніжне хвилювання, Коли єство затьмарює бажання, У нашім краї називається - кохання. розмістив СалаВКи Вірш про кохання № 5885 '' Якби Кобзар заговорив'' ''Більше бути не можу Нести муки свої. Я навік ,сиротою, На Чернечій горі, Відрікаюся люде, Я лаврових вінків, І в залізні кайдани, З золотих ланцюгів, Повернутися хочу, У родину свою, В убогу хатину, У вишневім раю. Я б своїх діток не родив, Не в світ іти -благословляв, Думки б свої перекроїв, Та й на парері змалював. Щоб злії люди не ламали, Не рвали вірші на куски, З трибун високих не кричали Й кусками тими не кидали У свій народ. Хто дав вам право?! Де ваша совість? Як товар, Продали ви її і зраду, За руку привели у владу, Їй сотворили п'ядестал. Негідники взялись за справу, В напій підсипали отраву, Усю Вкраїну розікрали, Тепер-полізли на алтар. Нічого в них нема св'ятого, Лиш знають брати хабарі, За гріш продали батька свого, Щоб залишитись при дворі, Я більше бути тут неможу, Зніміть лаврового вінка, Облиште витоптану душу, Для вас поета більш нема. CалаВКи розмістив СалаВКи Вірш про кохання № 5884 Ми зовсім різні з тобою, І маєм свою мету, Та залишатись собою немає часу я йду, Я йду назавжди від тебе, Я покидаю тебе, Не обіжайся на мене, Повір любила тебе, За все любила на світі, та зрозуміла одне, нам не судилось зустрітись, Но ми зустрілись і все..... Все,що було лиш між нами, Більше немає ніде, Ми тепер стали чужими.... Я йду від тебе а ти, Не розумієш що сталось, Та з часом все ти поймеш, "Тобі

Любимые игры

гонки

О себе

весела прикольна висела житти радисна дивчина люблю природу тваринин общом люблю.все що на вкруги