Олег Зірков

Фотографии профиля (1)

Основная информация

Идентификатор

157222905

Домен

id157222905

Верификация

Нет

Огонёк

Нет

Настройки приватности

Открытый профиль

Последнее посещение

8 лет назад (Веб-версия)

Бан и удаление

Нет

Вконтакте

https://vk.com/id157222905

Общая информация

Имя

Олег

Фамилия

Зірков

Отчество

ФАНАТІК

Пол

Мужской

Дата рождения

14 октября 1992 (32 года)

Языки

Українська, Русский

Семейное положение

В активном поиске

Дедушки и бабушки

Нет данных или скрыто

Родители

Нет данных или скрыто

Братья и сёстры

Нет данных или скрыто

Дети

Нет данных или скрыто

Внуки

Нет данных или скрыто

Контактная информация

Страна

Нет данных или скрыто

Город

Днепр (Днепропетровск)

Родной город

Львов

Моб. телефон

Нет данных или скрыто

Доп. телефон

Єєєєєєєєєєє

Сайт

Єєєєєєєєєєє

Skype

Єєєєєєєєєєє

Instagram

Нет данных или скрыто

Facebook

Нет данных или скрыто

Twitter

Нет данных или скрыто

LiveJournal

Нет данных или скрыто

Жизненная позиция

Политические предпочтения

Нет данных или скрыто

Мировоззрение

Нет данных или скрыто

Главное в людях

Нет данных или скрыто

Источники вдохновения

Нет данных или скрыто

Главное в жизни

Нет данных или скрыто

Отношение к курению

Нет данных или скрыто

Отношение к алкоголю

Нет данных или скрыто

Интересы и увлечения

Деятельность

Интересы

Спорт

Любимые фильмы

Боєвик

Любимая музыка

Рок

Любимые телешоу

Нема

Любимые книги

Нема

Любимые цитаты

Любимые игры

Стрєлялки і гонки

О себе

Я Олег який любе гарних дівчат! Тарам бам бам, тарам бам бам! практичної діяльності. Це необхідна умова підготовки до життя і праці, основний засіб залучення до культури. Головний шлях одержання освіти -навчання і виховання в навчальних закладах. Слід зазначити, що зміст освіти, її' рівень визначаються вимогами суспільного виробництва, зумовлюються суспільними відносинами, станом науки, техніки й культури та рівнем розвитку шкільної справи і педагогічної думки. До початку XIX ст. абсолютна більшість людей у світі була не-освіченою. Існувала езотеричність (потаємність, недоступність) наукових знань, що, починаючи з середньовіччя, постійно зменшувалася. У XIX ст. в країнах Західної Європи та Америки почали вводити систему загальної обов'язкової освіти. Існували різні типи шкіл: духовні, світські, платні й безплатні, початкові, середні, вищі, державні, приватні. У XX ст. у зв'язку із значним розвитком педагогічної науки були зроблені певні вдосконалення системи освіти - проведено чітку диференціацію навчальних закладів, введено міжнародні дипломи, при спілкуванні вчителів та учнів використовувались здобутки психології. Так, у Великобританії в 1918 р. був прийнятий закон про обов'язкове початкове навчання до 14 років, а в 1944 р.- до 15 років. Активно розвивалась система професійного навчанринку, але ще більше відстала від американської. Технічний застій у промис¬ловості, пасивний зовнішньоторговельний баланс, відчутні втра¬ти торгового флоту і багато інших факторів зумовили довгий період повільного розвитку народного господарства країни аж до початку світової економічної кризи 1929—1933 pp. До того ж позиції англійського капіталу на світовому ринку були по¬слаблені в результаті експансіоністської політики СІЛА. Більше того, Англія виявилась її боржником на 4 млрд. дол. У післявоєнний період уряд Ллойд Джорджа активно здійсню¬вав політику переведення економіки на мирні рейки: прово¬дились ліквідація державних контрольних органів, роздержав¬лення військового комплексу країни. Але це не привело до ска¬сування державного регулювання економіки. До початку 20-х ро¬ків у руках держави ще залишалося у 4 рази більше військових заводів, ніж до війни. З метою регулювання економічних про¬цесів у 1919 р. було прийнято закон про відмову від золотого стандарту фунта стерлінгів, у результаті чого держава перетво¬рилась у єдиного контролера випуску паперових грошей. У 1921 р. уряд прийняв рішення про часткове відновлення конт¬ролю над залізницями країни. Розширились і соціальні функції держави: допомога безробітним, житлове будівництво, розвиток системи народної освіти. В цілому до 1924 р. було подолано еко-номічний застій. Проте піднесення спостерігалося в основному в найбільш передових галузях промисловості (хімічній, автомобільній, елек¬тротехнічній, авіаційній та ін.). Стагнацією були охоплені старі галузі: суднобудування, металургія, вугледобування, текстильна. Нестача капіталів для модернізації цих галузей була викликана відпливом їх за кордон у пошуках більш високих прибутків, у тому числі й до переможеної країни — Німеччини. Це унемож¬ливило перехід англійської промисловості до нових форм ви¬робництва — масового, поточного, завдяки яким знижувались витрати, підвищувалась конкурентоспроможність товарів. Особ¬ливістю економічного розвитку Великобританії у післявоєн¬ний період було те, що втрачаючи лідерство у виробництві то¬варів широкого народного вжитку, вона зосередилась на виробниц¬тві товарів розкоші. Завдяки цьому країна мала можливість утри¬мати прибуткову нішу на зовнішньому і внутрішньому ринках. Посилення протекціоністських тенденцій у світовій торгівлі прискорило витіснення товарів масового вжитку, вироблених