Вінниця Винница

Мрію стати столицею Славної України!!!

Фотографии профиля (1)

Фотографии со стены (1)

Основная информация

Идентификатор

160019982

Домен

misto_vinnytsa

Верификация

Нет

Огонёк

Нет

Настройки приватности

Открытый профиль

Последнее посещение

11 лет назад (Веб-версия)

Бан и удаление

Нет

Вконтакте

https://vk.com/misto_vinnytsa

Общая информация

Имя

Вінниця

Фамилия

Винница

Девичья фамилия

Вѣница

Отчество

VINNYTSA

Пол

Женский

Дата рождения

Нет данных или скрыто

Языки

Українська, Русский, Polski

Семейное положение

Нет данных или скрыто

Дедушки и бабушки

Нет данных или скрыто

Родители

Нет данных или скрыто

Братья и сёстры

Нет данных или скрыто

Дети

Нет данных или скрыто

Внуки

Нет данных или скрыто

Контактная информация

Страна

Нет данных или скрыто

Город

Винница

Родной город

Нет данных или скрыто

Моб. телефон

+380*********

Доп. телефон

0432******

Сайт

http://www.vinnytsya.info

Skype

vinnytsa

Instagram

Нет данных или скрыто

Facebook

Нет данных или скрыто

Twitter

Нет данных или скрыто

LiveJournal

Нет данных или скрыто

Жизненная позиция

Политические предпочтения

Умеренные

Мировоззрение

Православ'я

Главное в людях

Красота и здоровье

Источники вдохновения

Моє населення

Главное в жизни

Красота и искусство

Отношение к курению

Резко негативное

Отношение к алкоголю

Резко негативное

Интересы и увлечения

Деятельность

Піклуюся про своїх жителів, самовдосконалююсь, розвиваюсь у всіх напрямках, щоб стати містом світового значення

Интересы

Ві́нниця (давньорус. Вѣничя або Вѣница, пол. Winnica);— місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області і Вінницького району, значний історичний (осередок східного Поділля) та сучасний економічний і культурний центр держави. Є центром Вінницької агломерації, що має населення 660 тис. осіб. Вінниця розташована за 246 км від столиці України (автошлях E95, із яким збігається М05, та Р32, Т 0203). Місто та його околиці розташовані на річці Південний Буг у смузі лісостепу, в межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладеннями пісків, глин, вапняків та мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі чорноземні ґрунти. Фундамент цього масиву складається з найдавніших порід: гранітів, гнейсів, сієнітів, які в деяких місцях виходять на поверхню та являють собою цінний будівельний матеріал

Любимые фильмы

Архієрей, Єврейське щастя, Далекий постріл, Пригоди Толі Клюквіна, Дерзость, Фатальна помилка, Покута, Розклад на завтра, Товариші під знаком едельвейса

Любимая музыка

Вінницькі групи, музиканти, виконавці, які працюють тут та є вихідцями

Любимые телешоу

На телеканалах: «ВДТ-6», «ВІТА», «Вінниччина», «СМАРТ», «Еверест» та радіостанціях: 71, 69 — 1-ий канал Національного радіо України, 90, 5 — Радіо "Дача"; 90, 9 — Kiss FM; 91, 3 — радіо "Шарманка"; 92, 0 — Супер радіо; 99, 3 — радіо "Алла"; 100, 3 — Авторадіо; 100, 9 — Ретро FM; 101, 4 — Радіо Рокс; 102, 6 — Хіт FM; 103, 2 — Gala Radio; 103, 7 — радіо "Такт"; 104, 1 — Руское Радіо; 105, 9 — Music Radio; 106, 4 — Наше Радіо; 107, 0 — радіо "Шансон"; 107, 4 — Радіо Вінниця; 107, 8 — Ера FM

Любимые книги

«Газета по-українськи», «Вінницька газета», Газета «Вінниччина», «Місто», «33 канал», «RIA», «20 хвилин», «Вінницькі РЕАЛії», «Здоров`я. Події. Час», «Сім`я», «Незалежний кур`єр», Журнал "Дитячий світ Вінниця", Журнал "Автохаус", Журнал "Поехали", Журнал "Афіша", Журнал "Fashion Week"

Любимые цитаты

"Вінниця - моє місто", "Вінниця - мій рідний дім", "Вінниця - моя батьківщина", "Я кохаю Вінницю", "Вінниця - найкраще мість" і т. д..

Любимые игры

Нет данных или скрыто

О себе

Започаткування літопису Вінниці з 1363 року пов’язане з намаганням Великого Литовського князівства утвердити своє володарювання на Поділлі після розгрому татаро-монголів. Історія міста невід’ємна від історії українського народу, який упродовж усього життя боровся за право бути володарем своєї землі. Нелегко жилося нашим предкам під час міжусобних війн у Литовському князівстві, 30 спустошливих нападів татар зазнала Вінниця з 1400 до 1569 року. Але й за цих важких умов місто розвивалось як економічний і культурний осередок. Найдавніша згадка про вінничанина, студента Краківського університету відома з 1469 року, а про першого ремісника – з 1508 року. У 1545 році у Вінниці налічувалось 273 будинки, через сім років - 429. Зі спорудженням у 1558 році нової фортеці на острові Кемпа виникло «Нове місто» на правому березі Південного Бугу і продовжувало розвиватись «Старе місто» на лівому. За Люблінською унією Вінниця входила до складу Польщі і з 1598 року була центром Брацлавського воєводства. Про її відчутну роль у господарському житті краю засвідчують надані у 1580, 1593 і у 1634 роках привілеї безмитної торгівлі на всій території польсько-литовської держави і утвердження Магдебурзького права у 1640 році. Важливі процеси у ті роки протікали у духовному житті її мешканців. Католики у 1617 та 1624 р.р. завершили будівництво двох монастирів, у 1642 р. відкрили єзуїтський колегіум.Завдяки зусиллям відомого діяча культури Петра Могили та брацлавського підсудка Михайла Кропивницького у 1632 році відкрито православний колегіум. Визначальною подією цього століття в історії міста був розгром польського війська у березні 1651 року козацькими полками під проводом славетного Івана Богуна. У 1643 та 1653 р.р. Вінницю відвідував Богдан Хмельницький. Після приєднання Правобережної України до Росії і утворення Подільської губернії у 1797 р. місто стає центром Вінницького повіту, а на початку 1798 року у ньому запроваджено «Городовое положение», а по всій території Росії воно впроваджувалось лише після 1801 року. З цих часів помітне поступове зростання міста, і в 1860 році у ньому вже налічувалось 10 тис. жителів, 5 шкіл, лікарня, 190 крамниць. Працював театр. Відчутно змінювалось місто на початку XX століття. У 1911 році побудовано першу чергу водогону, встановлено електроосвітлення. У 1912 році відкрито трамвайне сполучення Замостя з центром міста, завершено будівництво суперфосфатного заводу. З 1914 року Вінниця стає адміністративним центром Подільської губернії. Бурхливі події відбувались у місті протягом 1917-1918 рр. Владу утримували революційні комітети робітничих та солдатських депутатів, ставленики австро-угорських військ, денікінської армії. Між тим у готелі “Савой” у центрі міста тимчасово перебував уряд Української Народної Республіки. У 1923 році місто стає центром округу, а з 1932 року і до нинішнього часу - адміністративним центром утвореної Вінницької області. Вінницею пов’язав понад 20 останніх років життя вчений, хірург, основоположник польової хірургії, засновник Російського Червоного Хреста, автор 4-томного видання “Топографічної анатомії” М.І. Пирогов, котрий у свій час врятував від гангрени знаменитого італійця Джузеппе Гарібальді. Музей-садиба Пирогова М.І. з церквою-некрополем завжди викликають велику зацікавленість з боку гостей та місцевих жителів. Великою популярністю у місцевих жителів та гостей користується літературно-меморіальний музей "великого сонцелюба", класика української літератури М.М.Коцюбинського, навколо якого гуртується та зростає творча молодь. З проголошенням Україною суверенності, внаслідок пробудження потужних демократичних сил Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор. Нині Вінниця розкинулась впродовж 12 кілометрів на обох мальовничих берегах Південного Бугу. Вона постійно зростає, стає ошатнішою, набуває європейських рис.