Биография Петро Романова

Идентификатор

176693479

Домен

id176693479

Верификация

Нет

Огонёк

Нет

Настройки приватности

Открытый профиль

Последнее посещение

12 лет назад (Веб-версия)

Бан и удаление

Нет

Вконтакте

https://vk.com/id176693479

Имя

Петро

Фамилия

Романов

Отчество

Нет данных или скрыто

Пол

Мужской

Дата рождения

09 июня

Языки

Українська, Русский, Абаза Бызшва, Аҧсшәа, अवधी, Авар мацӏ (МагІарул мацӏ), Агъул чIал, Dangme, Адыгабзэ, Azərbaycanca, Aymar aru, Shqip, Унаӈам тунуу, Алтай тил, አማርኛ, English, العربية, ܐܪܡܝܐ, Հայերեն, অসমীয়া, ܐܬܘܪܝܐ ܣܘܪܝܝܐ, Asturianu, Afrikaans, Bahsa, बागड़ी, Achang, बघेली, Baip‧ngvp‧zix, Magyar, Bali

Семейное положение

Нет данных или скрыто

Дедушки и бабушки

Нет данных или скрыто

Родители

Нет данных или скрыто

Братья и сёстры

Нет данных или скрыто

Дети

Нет данных или скрыто

Внуки

Нет данных или скрыто

Страна

Нет данных или скрыто

Город

Нет данных или скрыто

Родной город

Нет данных или скрыто

Моб. телефон

Нет данных или скрыто

Доп. телефон

Нет данных или скрыто

Сайт

Нет данных или скрыто

Skype

Нет данных или скрыто

Instagram

Нет данных или скрыто

Facebook

Нет данных или скрыто

Twitter

Нет данных или скрыто

LiveJournal

Нет данных или скрыто

Политические предпочтения

Нет данных или скрыто

Мировоззрение

Нет данных или скрыто

Главное в людях

Нет данных или скрыто

Источники вдохновения

Нет данных или скрыто

Главное в жизни

Нет данных или скрыто

Отношение к курению

Нет данных или скрыто

Отношение к алкоголю

Нет данных или скрыто

Деятельность

Лишившись в 1676 отца, Петр до десяти лет воспитывался под присмотром старшего брата царя Федора Алексеевича, который выбрал для него в учителя подьячего Никиту Зотова, обучавшего мальчика грамоте. Когда в 1682 Федор умер, престол должен был наследовать Иван Алексеевич, но, поскольку он отличался слабым здоровьем, сторонники Нарышкиных провозгласили царем Петра. Однако Милославские, родственники первой жены Алексея Михайловича, с этим не смирились и спровоцировали стрелецкий бунт, во время которого десятилетний Петр стал свидетелем жестокой расправы над близкими ему людьми. Эти события оставили в памяти мальчика неизгладимый след, отразившись и на его психическом здоровье, и на мировоззрении. Результатом бунта был политический компромисс: на трон были возведены вместе Иван и Петр, а правительницей названа их старшая сестра царевна Софья Алексеевна. С этого времени Петр с матерью жили в основном в селах Преображенском и Измайлове, появляясь в Кремле лишь для участия в официальных церемониях, а их отношения с Софьей становились все более враждебными. Ни светского, ни церковного систематического образования будущий царь не получил. Он был предоставлен сам себе и, подвижный и энергичный, много времени проводил в играх со сверстниками. Позднее ему было позволено создать собственные «потешные» полки, с которыми он разыгрывал сражения и маневры и которые впоследствии стали основой русской регулярной армии. В Измайлове Петр обнаружил старый английский бот, который по его приказу отремонтировали и опробовали на реке Яузе. Вскоре он попал в Немецкую слободу, где впервые познакомился с европейским бытом, испытал первые сердечные увлечения и завел друзей среди европейских купцов. Постепенно вокруг Петра сложилась компания приятелей, с которой он проводил все свободное время. В августе 1689, когда до него дошел слух о подготовке Софьей нового стрелецкого бунта, он бежал в Троице-Сергиев монастырь, куда к нему прибыли из Москвы верные полки и часть двора. Софья, почувствовав, что сила на стороне брата, предприняла попытку примирения, но было поздно: она была отстранена от власти и заточена в Новодевичий монастырь. Софью поддерживал её фаворит - Федор Леонтьевич Шакловитый, который при приходе к власти Петра был казнен под пытками.

Интересы

Нет данных или скрыто

Любимые фильмы

Нет данных или скрыто

Любимая музыка

Нет данных или скрыто

Любимые телешоу

Нет данных или скрыто

Любимые книги

Нет данных или скрыто

Любимые цитаты

Нет данных или скрыто

Любимые игры

Нет данных или скрыто

О себе

Реформи Володіючи сильною волею, цілеспрямованістю та великою працездатністю, Петро протягом усього життя поповнював свої знання та навички в різних областях, приділяючи особливу увагу військовій та морській справі. У 1689-1693 роки під керівництвом голландського майстра Тіммермана і російського майстра Карцева Петро вчився будувати кораблі на Переславському озері. У 1697-1698 роках під час першої закордонної поїздки пройшов повний курс артилерійських наук у Кенігсберзі, півроку працював теслею на верфях Амстердама (Голландія), вивчаючи корабельну архітектуру та креслення планів, закінчив теоретичний курс кораблебудування в Англії. За наказом Петра I за кордоном закуповувалися книги, прилади, зброя, запрошувалися іноземні майстри та науковці. Петро I зустрічався з Лейбніцем, Ньютоном та іншими вченими, в 1717 році він був обраний почесним членом Паризької Академії наук. У роки царювання Петро I провів великі реформи, спрямовані на подолання відсталості Росії від передових країн Заходу. Перетворення торкнулися усіх сфер суспільного життя. Петро I розширив власницькі права поміщиків над майном і особистістю кріпаків, замінив подвірне оподаткування селян подушним, видав указ про посесійних селян, яких дозволялося купувати власникам мануфактур, практикував масову приписку державних і ясачних селян до казенних і приватних заводів, мобілізацію селян і городян в армію і на будівництво міст, фортець, каналів тощо. Указ про единонаслідування (1714) зрівняв помістя і вотчини, надавши їх власникам право передавати нерухоме майно одному з синів, і тим самим закріпив дворянську власність на землю. Табель про ранги (1722) встановив порядок присвоєння чинів у військовій і цивільній службі не за знатністю, а за особисті здібності та заслуги. Петро I сприяв піднесенню продуктивних сил країни, заохочував розвиток мануфактур, шляхів сполучення, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Реформи державного апарату при Петрі I стали важливим кроком на шляху перетворення російського самодержавства XVII століття в чиновницько-дворянську монархію XVIII століття з її бюрократією та служилими станами. Місце Боярської думи зайняв Сенат (1711), замість наказів були засновані колегії (1718), контрольний апарат представляли спочатку “фіскали” (1711), а потім прокурори на чолі з генерал-прокурором. Замість патріаршества була заснована Духовна колегія, або Синод, який перебував під контролем уряду. Велике значення мала адміністративна реформа. У 1708-1709 замість повітів, воєводств і намісництв було засновано 8 (потім 10) губерній на чолі з губернаторами. У 1719 році губернії були розділені на 47 провінцій. У 1703 році Петро I заклав місто Санкт-Петербург, який став у 1712 році столицею держави. В 1721 році Росія була проголошена імперією. За Петра I вперше в історії Росії були засновані постійні дипломатичні представництва і консульства за кордоном, скасовані застарілі форми дипломатичних відносин та етикету. Великі реформи Петром I були проведені також в галузі культури і освіти. З’явилася світська школа, була ліквідована монополія духовенства на освіту. Петром I були засновані Пушкарська школа (1699), Школа математичних і навігацьких наук (1701), медико-хірургічна школа; відкрито перший російський загальнодоступний театр. У Санкт-Петербурзі були засновані Морська академія (1715), інженерна та артилерійська школи (1719), школи перекладачів при колегіях, відкрито перший російський музей — Кунсткамеру (1719) з публічною бібліотекою. У 1700 році були введені новий календар із початком року 1 січня (замість 1 вересня) і літочислення від “Різдва Христового”, а не від “Створення світу”. За розпорядженням Петра I були проведені експедиції в Середню Азію, на Далекий Схід, до Сибіру та інші, покладено початок систематичному вивченню географії країни і картографування. Військова реформа Справою всього його життя було посилення військової потужності Росії і підвищення її ролі на міжнародній арені. Йому

Школа

Нет данных или скрыто

Работа

Нет данных или скрыто

Вуз

Нет данных или скрыто

Служба в армии

Нет данных или скрыто