Главное не то, как мы называетмся, а то, кто мы есть и к чему это нас обязует!!!
**********************************
Куди ти бредеш, дитино, з голим пупом серед цих руїн життя, де немає тепла, де ще треба зустріти долю і ще не прийшла пора вмирати? Ти не пізнала ще справжньої дружби, а любов тікає від тебе – і ти відкрила свій живіт, аби оголеним тілом привернути до себе увагу, а чи удачу. Але, дівчинко, кому потрібен у світі твій пуп? Ти колись задумувалась над цим? Чи оголений живіт додає тобі краси, розуму, шарму, удачі, робить твоє життя світлішим, а долю щасливішою? Чи приверне до тебе вірну любов? Ти кажеш, що «так зараз модно», «усі так ходять» - навіть он, дивіться, уже зріла, в літах, дама гордо виставила напоказ свій утоплений у жиру пуп – і нічого. «Це модно».
Насправді, дитино, у такий спосіб ти губиш своє захисне тіло. А що ти і хто ти без захисту в цьому світі? Через сотні похітливих, зневажливих, засуджуючих, химерних поглядів, що схрещуються на твоєму голому животі, йде руйнація життєво важливих органів – ти згодом це відчуваєш і на своєму материнстві, і на своїй сім*ї, і на своїй долі, і на здоров*ї. Віддана вважається , що пуповина є сполучною ланкою роду людського – та невже можна так бездумно цю сокровенність кидати на поталу???
Шкода, що йдемо по життю юрбою і майже нічим уже не відрізняємося одне від одного. Особистості все меншає, лжекрасунь – все більшає. «Усі» працюють широко погибельною дорогою, де місця всім вистачає, а все одно тісно. Тільки маленька жменька скромних і смиренних праведникив іде вузькою дорогою спасіння. Це вони ще підпирають своїми чеснотами небо, це ще за їхніми мольбами Господь не карає за оголені пупи.
Калина Ватаманюк.
С. Кобаки Івано – Франківська обл
Любимые игры
Нет данных или скрыто
О себе
`v´¯)
`*.¸.*´
¸.•´¸.•*¨) ¸.•*¨)
(¸.•´ (¸.•´ .•´ ¸¸.•¨¯`
Я - мама. Это много или мало?
Я – мама. Это счастье или крест?
И невозможно все начать сначала,
И я молюсь теперь за то, что есть:
За плач ночной, за молоко, пеленки,
За первый шаг, за первые слова.
За всех детей. За каждого ребенка.
Я – мама! И поэтому права.
Я – целый мир. Я – жизни возрожденье.
И я весь свет хотела бы обнять.
Я – мама. Мама! Это наслажденье
Никто не в силах это у меня отнять!