Український народний хор «Калина»
Полтавський симфонічний оркестр
Муніципальний оркестр «Полтава»
Пірует (хореографічний колектив, Полтава)
Любимые телешоу
Нет данных или скрыто
Любимые книги
Нет данных или скрыто
Любимые цитаты
Нет данных или скрыто
Любимые игры
Нет данных или скрыто
О себе
Полта́ва — місто в Україні, обласний центр Полтавської області. Населення — 298 652 осіб
Щодо походження назви міста Полтава існує кілька версій, кожна з котрих має своє обгрунтування та не є беззаперечною.
1) Перша літописна згадка у давньоруському Іпатіївському літописі згадує місто під назвою «Лтава». Тож переважна група вчених вважає, що назва Полтави походить від назви річечки Лтава, правої притоки Ворскли, (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на Поділ. Тож назві приписують сіверське походження.
2) Можливо, Лтава, Олтава скіфсько-сарматського іраномовного походження. Так вважав Микола Арандаренко. У східних народів слова «ол», «ул» означають «місто», «поселення». Слово ж «таві» в грузинській та осетинській мовах (а осетини є нащадками скіфів та сарматів) означає «виток річки». Тож, у перекладі на українську мову ця назва може означати «поселення біля витоку річки», «місто на горі». Подібні назви зустрічаються на шляху слідування скіфів та сарматів, які під час Великого переселення народів йшли на Захід, у Центральну та Західну Європу.
3) За іншою версією, назва Полтава може бути українізованою формою давньобулгарської назви Балтавар. В часи існування на українських землях багатоплемінного державно-політичного об'єднання під назвою Велика Булгарія, на місці Полтави уже було поселення в VII столітті. Найбільшого розквіту Велика Булгарія набула за хана Кубрата. Кубрат переніс столицю із Приазов'я у Подніпров'я, а місцем відпочинку після боїв стала його резиденція, яка знаходилась у поселенні Балтавар на території сучасної Полтави. Назва «Балтавар» у перекладі з давньобулгарської мови тюрків означає «володар».
4) Полтавський історик Лев Падалка спершу висував теорію походження сучасної назви міста від слів «плот», «плести», «плетінь», що означало укріплення, обплетене тином, але пізніше дійшов до висновку, що його теорія хибна.
Сучасна назва міста зафіксована в часи Великого князівства Литовського. Як свідчать литовсько-руські документи, у 1430 році великий князь литовський Вітовт подарував Полтаву, Глинськ та Глиницю (Опішню) своєму васалові — татарському мурзі Лександі Мансурксановичу.
На початку XX століття за містом закріпилося звання «Духовного центру України», чому сприяла діяльність цілої плеяди видатних діячів культури і мистецтва, значних церковних та історичних пам'яток. Окрім цього Полтава була найбільшим центром розвитку української (офіційною мовою «малоросійської») культури того часу.