Слава Русі-Україні!
Браття та сестри українці!
Настає час, коли ми, всі, які в грудні стали на сторону Вічного Добра маємо остаточно гзуртуватись та поєднати як ніколи всі наші сили для досягення нашої великої МЕТИ!
УКРАЇНО, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських дзвонів, нехай душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться, бо Ти, Пресвята, -- все життя моє, бо Ти -- все щастя моє.
Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих у льохах, у тюрмах і на засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло йшов я в бій, так як ішли герої за Тебе, Свята, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції -- полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком поховані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму, страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. Для Тебе в чинах тих хай знайду я смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, Відвічна Україно, СВЯТА, МОГУТНЯ і СОБОРНА!