Виктория Соколова

352729091

id352729091

Нет

Нет

Открытый профиль

3 года назад (Android)

Нет

https://vk.com/id352729091

Виктория

Соколова

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Женский

19 марта

Українська, Русский, English, Čeština

Не замужем

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Украина

Киев

Київ

Нет данных или скрыто

✔✔✔

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Нет данных или скрыто

Тренер-викладач з виду спорту (спортивної школи, секції і т.ін.)

Домашний спортзал, Бодибилдинг

Любіть себе. Це має стати основною заповіддю. Любіть себе. Все інше прийде, але це – основа Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку "Мудра дівчина". І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. "Чому?" — запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А коли я прочитала оповідання П. Куліша "Орися", то зрозуміла, що переді мною ідеал української дівчини. І справді, Орися така гарна, як ясная зоря в погоду, краща від повного місяця серед ясної ночі, краща над саме сонце. Очі проникливі, губи, наче з самого меду зліплені. Завжди у квітках і намисті, наче сонце. Пишна, як калина. Про Орисю знали по всій Україні. І не тільки через зовнішню красу, але й за її душу. Вона ласкава, ніжна, ніколи грубого слова не скаже. З дівчатами привітна. Чемна і ввічлива до свого татка, називає його "паноченьку" за стародавнім звичаєм. Не цуралась роботи, хоч і виросла в достатку, вміє вишивати. Від неї випромінювалась якась незвичайна краса, що осліплювала своєю вродою і синє небо, і зелений луг. Орися виросла станом гнучка, як біла тополя в леваді. їй цікаво знати, чому річка називається Туровою. Легенда про золоторогих турів так глибоко запала в душу, що їй стало сумно. Отаке в неї вразливе серце. А коли прийшла пора виходити заміж, то Орися вийшла тільки за того, кого покохала щиро, віддано. Такою її виховав батько — сотник Таволга. Заміжньою жінкою вона стала ще кращою. А донечка у неї, як Божа зірочка. Якщо людина щира, чиста душею, привітна, вихована, то і сім'я у неї теж буде такою. Я подумала, що Орисю можна порівняти з "Мадонною" Рафаеля і навіть назвати українською мадонною.

Jetta – Id Love To Change The World (Bass)

Любіть себе. Це має стати основною заповіддю. Любіть себе. Все інше прийде, але це – основа Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку "Мудра дівчина". І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. "Чому?" — запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А коли я прочитала оповідання П. Куліша "Орися", то зрозуміла, що переді мною ідеал української дівчини. І справді, Орися така гарна, як ясная зоря в погоду, краща від повного місяця серед ясної ночі, краща над саме сонце. Очі проникливі, губи, наче з самого меду зліплені. Завжди у квітках і намисті, наче сонце. Пишна, як калина. Про Орисю знали по всій Україні. І не тільки через зовнішню красу, але й за її душу. Вона ласкава, ніжна, ніколи грубого слова не скаже. З дівчатами привітна. Чемна і ввічлива до свого татка, називає його "паноченьку" за стародавнім звичаєм. Не цуралась роботи, хоч і виросла в достатку, вміє вишивати. Від неї випромінювалась якась незвичайна краса, що осліплювала своєю вродою і синє небо, і зелений луг. Орися виросла станом гнучка, як біла тополя в леваді. їй цікаво знати, чому річка називається Туровою. Легенда про золоторогих турів так глибоко запала в душу, що їй стало сумно. Отаке в неї вразливе серце. А коли прийшла пора виходити заміж, то Орися вийшла тільки за того, кого покохала щиро, віддано. Такою її виховав батько — сотник Таволга. Заміжньою жінкою вона стала ще кращою. А донечка у неї, як Божа зірочка. Якщо людина щира, чиста душею, привітна, вихована, то і сім'я у неї теж буде такою. Я подумала, що Орисю можна порівняти з "Мадонною" Рафаеля і навіть назвати українською мадонною.

Любіть себе. Це має стати основною заповіддю. Любіть себе. Все інше прийде, але це – основа Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку "Мудра дівчина". І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. "Чому?" — запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А коли я прочитала оповідання П. Куліша "Орися", то зрозуміла, що переді мною ідеал української дівчини. І справді, Орися така гарна, як ясная зоря в погоду, краща від повного місяця серед ясної ночі, краща над саме сонце. Очі проникливі, губи, наче з самого меду зліплені. Завжди у квітках і намисті, наче сонце. Пишна, як калина. Про Орисю знали по всій Україні. І не тільки через зовнішню красу, але й за її душу. Вона ласкава, ніжна, ніколи грубого слова не скаже. З дівчатами привітна. Чемна і ввічлива до свого татка, називає його "паноченьку" за стародавнім звичаєм. Не цуралась роботи, хоч і виросла в достатку, вміє вишивати. Від неї випромінювалась якась незвичайна краса, що осліплювала своєю вродою і синє небо, і зелений луг. Орися виросла станом гнучка, як біла тополя в леваді. їй цікаво знати, чому річка називається Туровою. Легенда про золоторогих турів так глибоко запала в душу, що їй стало сумно. Отаке в неї вразливе серце. А коли прийшла пора виходити заміж, то Орися вийшла тільки за того, кого покохала щиро, віддано. Такою її виховав батько — сотник Таволга. Заміжньою жінкою вона стала ще кращою. А донечка у неї, як Божа зірочка. Якщо людина щира, чиста душею, привітна, вихована, то і сім'я у неї теж буде такою. Я подумала, що Орисю можна порівняти з "Мадонною" Рафаеля і навіть назвати українською мадонною.

Любіть себе. Це має стати основною заповіддю. Любіть себе. Все інше прийде, але це – основа Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку "Мудра дівчина". І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. "Чому?" — запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А коли я прочитала оповідання П. Куліша "Орися", то зрозуміла, що переді мною ідеал української дівчини. І справді, Орися така гарна, як ясная зоря в погоду, краща від повного місяця серед ясної ночі, краща над саме сонце. Очі проникливі, губи, наче з самого меду зліплені. Завжди у квітках і намисті, наче сонце. Пишна, як калина. Про Орисю знали по всій Україні. І не тільки через зовнішню красу, але й за її душу. Вона ласкава, ніжна, ніколи грубого слова не скаже. З дівчатами привітна. Чемна і ввічлива до свого татка, називає його "паноченьку" за стародавнім звичаєм. Не цуралась роботи, хоч і виросла в достатку, вміє вишивати. Від неї випромінювалась якась незвичайна краса, що осліплювала своєю вродою і синє небо, і зелений луг. Орися виросла станом гнучка, як біла тополя в леваді. їй цікаво знати, чому річка називається Туровою. Легенда про золоторогих турів так глибоко запала в душу, що їй стало сумно. Отаке в неї вразливе серце. А коли прийшла пора виходити заміж, то Орися вийшла тільки за того, кого покохала щиро, віддано. Такою її виховав батько — сотник Таволга. Заміжньою жінкою вона стала ще кращою. А донечка у неї, як Божа зірочка. Якщо людина щира, чиста душею, привітна, вихована, то і сім'я у неї теж буде такою. Я подумала, що Орисю можна порівняти з "Мадонною" Рафаеля і навіть назвати українською мадонною.

Любіть себе. Це має стати основною заповіддю. Любіть себе. Все інше прийде, але це – основа Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку "Мудра дівчина". І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. "Чому?" — запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А коли я прочитала оповідання П. Куліша "Орися", то зрозуміла, що переді мною ідеал української дівчини. І справді, Орися така гарна, як ясная зоря в погоду, краща від повного місяця серед ясної ночі, краща над саме сонце. Очі проникливі, губи, наче з самого меду зліплені. Завжди у квітках і намисті, наче сонце. Пишна, як калина. Про Орисю знали по всій Україні. І не тільки через зовнішню красу, але й за її душу. Вона ласкава, ніжна, ніколи грубого слова не скаже. З дівчатами привітна. Чемна і ввічлива до свого татка, називає його "паноченьку" за стародавнім звичаєм. Не цуралась роботи, хоч і виросла в достатку, вміє вишивати. Від неї випромінювалась якась незвичайна краса, що осліплювала своєю вродою і синє небо, і зелений луг. Орися виросла станом гнучка, як біла тополя в леваді. їй цікаво знати, чому річка називається Туровою. Легенда про золоторогих турів так глибоко запала в душу, що їй стало сумно. Отаке в неї вразливе серце. А коли прийшла пора виходити заміж, то Орися вийшла тільки за того, кого покохала щиро, віддано. Такою її виховав батько — сотник Таволга. Заміжньою жінкою вона стала ще кращою. А донечка у неї, як Божа зірочка. Якщо людина щира, чиста душею, привітна, вихована, то і сім'я у неї теж буде такою. Я подумала, що Орисю можна порівняти з "Мадонною" Рафаеля і навіть назвати українською мадонною.

Ще зовсім маленькою я любила слухати казки про красивих, мудрих, добрих, щирих людей. Особливо мені подобались казки про королів, царівен. Потім я прочитала казку "Мудра дівчина". І так мені сподобалась дівчинка Маруся, що я хотіла бути такою, як вона. "Чому?" — запитала я у мами. А мама відповіла, що це є образ ідеальної дівчини. А коли я прочитала оповідання П. Куліша "Орися", то зрозуміла, що переді мною ідеал української дівчини. І справді, Орися така гарна, як ясная зоря в погоду, краща від повного місяця серед ясної ночі, краща над саме сонце. Очі проникливі, губи, наче з самого меду зліплені. Завжди у квітках і намисті, наче сонце. Пишна, як калина. Про Орисю знали по всій Україні. І не тільки через зовнішню красу, але й за її душу. Вона ласкава, ніжна, ніколи грубого слова не скаже. З дівчатами привітна. Чемна і ввічлива до свого татка, називає його "паноченьку" за стародавнім звичаєм. Не цуралась роботи, хоч і виросла в достатку, вміє вишивати. Від неї випромінювалась якась незвичайна краса, що осліплювала своєю вродою і синє небо, і зелений луг. Орися виросла станом гнучка, як біла тополя в леваді. їй цікаво знати, чому річка називається Туровою. Легенда про золоторогих турів так глибоко запала в душу, що їй стало сумно. Отаке в неї вразливе серце. А коли прийшла пора виходити заміж, то Орися вийшла тільки за того, кого покохала щиро, віддано. Такою її виховав батько — сотник Таволга. Заміжньою жінкою вона стала ще кращою. А донечка у неї, як Божа зірочка. Якщо людина щира, чиста душею, привітна, вихована, то і сім'я у неї теж буде такою. Я подумала, що Орисю можна порівняти з "Мадонною" Рафаеля і навіть назвати українською мадонною.

Нет данных или скрыто