Люблю промені літнього сонця, свіжість вітерця, що несе мерехтіння зірок на небосхилі, чарівне сяйво величної місяця. Люблю біля вогнища посидіти, ні слова не кажучи, послухати затишний тріск сухих гілок у вогні, подивитися в очі і посміхнутися близьким серцю людям. Так, я не зовсім звичайна людина … Відчувати мене здатний не кожен. Я ціную друзів, не прощаю зради, люблю маму і вірю тільки в себе. Тато зміг би мною пишатися...